У японців все не як у людей. У них навіть наперстки на наші зовсім не схожі. А на що схожі? На дутенькое кільце. Та ще й прикрашені вишивкою. Чудеса, та й тільки. А втім… Чому б нам не створити диво своїми руками? Давайте спробуємо зробити наперсток юбинуки своїми руками.
Що з себе являє юбинуки?
Як ми вже говорили, юбинуки – це наперсток. Виглядає він як кільце. Його надягають на суглоб середнього або вказівного пальця (кому як зручно шити), між першою і другою фалангою. Ширина його приблизно 1 см, він опуклий і щільний, а візерунок його зазвичай геометричний. Так, вірно ви вгадали – тут знадобиться розмітка і розрахунок, щоб корисна штучка була красивою.
З чого почати?
Як ми вже переконалися на прикладі темарі, круглі предмети не так-то просто гарно вишивати. Тому для створення юбинуки майстер-клас просто необхідний. Почнемо, мабуть.
Приготуємо необхідні предмети:
- круглий маркер товщиною приблизно в ваш палець (або щось схоже);
- невеликий шматочок картону – з довжиною коло вашого пальця, шириною 1,5-2 см;
- невеликий шматочок фетру того ж розміру;
- невеликий шматочок щільної тканини типу бязі – ширше картонки в 2-3 рази і трохи довше обхвату пальця;
- листок паперу;
- нитки вишивальні та міцні швейні;
- ножиці, голки, шпильки, олівчик, скотч.
Приступимо.
Для початку тканиною лицьовою стороною всередину оберніть маркер, скріпіть нитками, швом «назад голку». Прихопити потрібно лише середину, по ширині картонки. Вузлів не залишати, інакше буде натирати палець. Припуск закріпіть на тканини як можна більш непомітним швом.
Поверх тканини загорнути шматочок картону. Закріплюємо його скотчем. Поверх картонки надягаємо фетр, його кінці акуратно зшиваємо. Важливо: всі стики добре б розташувати в різних місцях, інакше вийде досить помітне потовщення.
Тепер саме неприємне і складне: розташовані зверху і знизу від фетру краю тканини загинаємо на фетр і стягаємо швом «козлик». Можна допомагати собі шпильками. Ну от, власне – це і є основа юбинуки.
Розмітка юбинуки робиться зовсім не так, як у темарі. Але листок паперу нам теж пригодиться. Завдовжки він повинен бути по обхвату пальця, але ширше, ніж кільце юбинуки. Так нам буде зручніше вишивати його.
Папірець розділіть на 16 частин уздовж – це найпоширеніша розмітка. Всі мітки позначте яскравим олівцем по довжині, щоб не шукати їх, вдивляючись, при вишиванні. Зручно їх також пронумерувати, щоб не збитися з візерунка з незвички.
Юбинуки зніміть з маркера, оберніть маркер шаблоном з розміткою, потім знову одягніть юбинуки. Ось тепер ми готові вишивати.
Найпоширеніший мотив для вишивки юбинуки – це ромби. На останньому клаптику паперу зробимо його схему щодо розмітки – можна в масштабі, а можна і без нього. Важливий сам розрахунок, щоб малюнок зійшовся і не залишилося некрасивого «шва».
Тепер можна і вишивати.
Підштовхніть голку під шов на тканини, щоб замаскувати вузлик. Виведіть у точці 1. По діагоналі з’єднуйте всі непарні мітки нитками, роблячи в куточку маленький стібок. І так до тих пір, поки коло не замкнеться. Голку з ниткою залишаємо, заправляємо нову, того ж кольору. З’єднуємо тепер непарні точки з протилежного боку. Бачите, виходять ромби.
Коло замкнулося. Відпускаємо другу голку, знову йдемо першої голкою, укладаючи стібки щільно один до одного. Помітили? Ми не тільки вишиваємо, тут ще й плетіння виходить. Двох-трьох кіл обома голками буде достатньо – а потім можна змінити нитки.
Красиво виходить, так? Яскраве плетіння кольоровими нитками. Вишивати можна, поки вистачить місця. У підсумку виходить традиційний наперсток-юбинуки з традиційною ж, дуже красивою вишивкою-плетінням.
Не біда, якщо з першого разу вийшло не дуже добре – адже вишивати юбинуки непросто! Але з часом ваші наперсточкі перетворяться на справжні шедеври!
Майстер-клас
Про інших видах японського рукоділля ви можете прочитати в статті «Японські техніки рукоділля ».
Оставить комментарий