Туніське в’язання – це дуже оригінальна техніка, що нагадує одночасно в’язання спицями та гачком. А точніше, є чимось проміжним між двома цими добре знайомими нам видами рукоділля. В’язання в туніському стилі виконується спеціальним, досить довгим гачком. В результаті виходить дуже цікавий тип трикотажу – щільний, відмінно тримає форму, неймовірно теплий і зовсім не деформирующийся після довгої шкарпетки і навіть після декількох прань. Ідеально для теплих в’язаних светрів і кардиганів!
Основи туніського в’язання
Напевно вам сподобалася ідея зв’язати щось красиве і довгоживучі. Для цього і потрібно-то всього одна – освоїти техніку туніського в’язання. Спочатку, як зазвичай, вивчимо інструментарій.
Отже, нам обов’язково знадобиться:
- спеціальний гачок для в’язання. Для туніського в’язання він довгий, наче спиця, його довжина в середньому складає 20 см, але бувають довшими;
- гачок з ліскою – щось на зразок кругових спиць, але одна з спиць замінена гачком, а замість іншого заглушка;
- подвійний гачок, з головками на обох кінцях або з ліскою – теж як кругові спиці, але з двома гачками;
- тонка пряжа для в’язання – тонше, ніж для звичайного в’язання гачком (ви пам’ятаєте, що в’язання щільне?)
Для чого нам це все? Для в’язання полотен різної ширини. Ми вже говорили, що зв’язати туніським в’язанням найкраще: теплі светри, джемпери, пуловери, кардигани, шалі, пальто. А всі ці речі зазвичай вимагають полотен досить великої ширини. На одному гачку довжиною 20-30 см широке полотно зв’язати неможливо навіть майстрині з навиком, не кажучи вже про новачка.
Що потрібно знати про туніському в’язанні?
Перш, ніж вивчати основи туніського в’язання, дізнаємося про його особливості:
- Будь-які візерунки в’язання виконуються тільки по лицьовій стороні.
- Перший ряд кожного узору – це його нижній ряд. Петлі набираються гачком справа наліво, а потім через них у зворотному напрямку протягують нитку.
- Гачок при в’язанні тримають так само, як спицю. Втім, якщо ви звикли тримати його в інший спосіб, це теж допустимо – але тільки при наборі петель.
- Не варто ускладнювати собі роботу, набираючи петлі туго. Через тугі петлі нитка буде протягнути дуже важко. Але й занадто слабкі петлі теж кепські – в’язання виходить негарним.
- Як і в будь-якому іншому вигляді в’язання, для роботи потрібні зразки. Без зразків неможливо розрахувати щільність в’язання для кожної окремо взятої речі.
Спробуємо туніське в’язання?
Ну, добре. Все це були розмови, що пора б уже приступити до практики. Отже, спробуємо самі основи туніського в’язання – зв’яжемо невеликий фрагмент найпростішою, стандартної в’язкою. Пам’ятаєте? Гачок у нас повинен бути товще, ніж нитки. Наприклад, для гачка розміром 3,5 цілком підійде тоненька бавовняна пряжа, для якої ми в звичайному випадку взяли б гачок розміром 1,5.
Ряд 0. З допомогою гачка створіть ланцюжок з повітряних петель.
Ряд 1. Введіть гачок в петельку нульового ряду і витягніть нову петлю. Пам’ятайте, що це туніське в’язання, а не звичайна техніка гачком! Кожну витягнуту петлю залишайте на гачку! В кінці ряду ви повинні нарахувати на ньому рівно стільки петель, скільки набирали в ланцюжку.
Ряд 2. Тепер починається найскладніше для новачка. Гачком захоплюємо нитку і протягуємо її через дві петлі. Тепер знову захоплюємо і знову протягаємо через дві петлі (ту, що тільки що з’явилася на гачку і наступну за нею). На словах складно, але ви спробуйте – і у вас відразу вийде. Це просто насправді.
Зупинимося на хвилинку. Подивимося, що у нас вийшло. Ланцюжки з петель, між якими розташовуються стовпчики, вірно?
Ряд 3. Тепер починаємо наступний ряд. Що нам потрібно? Вірно – знову набрати на гачок петлі. От як раз петлі наступного ряду і утворюються шляхом провязывания цих стовпчиків-перемичок.
Далі ви вже знаєте – набираємо петлі на гачок. Далі всі непарні ряди в’яжуться так само, як ряд 3, а непарні – як низку 2. Спробуйте пов’язати ще трохи, звикніть до цих рухів, набийте руку.
А як закривати? Власне, зворотний ряд вже сам по собі виходить закритим. Залишається тільки обрізати ниточку.
Урок з в’язання в туніському стилі
Мотиви і візерунки туніського в’язання
Як ми вже згадували, туніське в’язання – це щось середнє між в’язання спицями та гачком. А на ділі виходить – це відразу в’язання спицями та гачком. Особливо, коли справа доходить до вивчення основних орнаментів і візерунків.
Туніська техніка, як і в’язання спицями, передбачає використання рельєфних і ажурних в’язок. Можна також взяти і жакардові орнаменти. Але при цьому, як і в’язання гачком, ця техніка може бути використана для фігурного в’язання – хоч би тих же квіточок і гуртків.
Позначення та схеми туніського в’язання
І все ж ця техніка являє собою щось особливе. Тому і для схем в’язання використовуються дещо інші позначення. Тут ми наведемо їх всі на той випадок, якщо вам дуже сподобається ця техніка, і ви вирішите займатися нею професійно.
Види туніського в’язання
До речі, наш зразок називається простим туніським в’язанням, а взагалі існують такі його види:
- просте;
- лицьова гладь (імітує лицьову гладь, пов’язану спицями);
- скручений (з перекручених петель – гачок вводять не справа наліво, а зліва направо, перекручуючи петлю).
Про техніку в’язання ви можете прочитати в наступній нашій статті.
Оставить комментарий